Весна в поезії випускників Сумського фахового коледжу ім. Д. С. Бортнянського

     Вони навчалися в різні роки, закінчували різні факультети, але їх об'єднує любов до поезії. Серед авторів є справжні майстри слова, а деякі вірші написані в студентські роки, коли вони були учасниками літературної студії "Криниця".

 Людмила Клименко

Все навколо стрічає Весну,

Надзвичайну, таку сонцесяйну!
І синичку, бадьору від сну,
Цілувала б, здається, негайно!
А вона так грайливо літа!
Так заманює співом чудово!
І ласкаво з Весною віта,
Випурхаючи з гілочки знову.

***

Знову весна прилетіла на вітряних крилах,
Диво-краса! Все навколо всміхається мило.
Дощик умив ледь народжені ніжні листочки.
Зелен-трава блискотить скрізь росинкою-очком.
Весно моя! Я вітаю тебе у приході!
"Щастя тобі!" - як говорять у нашім народі.
Світло й краса переможуть все зле і погане.

Весно моя! Ти прийшла - і на серці так гарно!

 

 Юлія Забіяка

 Вербові котики

Котики вербові,
Ви такі чудові!
Білі і м'якенькі
Котики маленькі!
Старший брат Іванко
Так мені сказав:
- Не чіпай, Світланко,
Не почуєш "Няв"!
- Ну чому? - питаю.
Пояснив мені:
- Котики не справжні,

Не ламай верби!

Катерина Коренєва

Весняні етюди

Легенький вітер повіва в обличчя,
Здається, що мене тополя кличе.
Весняний сніг пішов, не знає, що робити?
А я чекаю на весняні квіти.
Синиця гарно вже співає зранку,
Спокійно так муркоче кіт на ганку.
Вже пролісків хотілося б зібрати
І матері своїй подарувати.

***

Виглянь у віконечко
На ранкове сонечко,
Вже весняний вітер
Склада слова із літер,
Струмочок дзвінко ллється,
Барвінок радо в'ється,
Травичка зеленіє - 
Усе весні радіє.
Пташечка співає -

Весну прославляє.

 Артем Матвієнко

З весною розквіта земля - 
Ліси, гаї, поля.
Весна прийшла! Все ожива,
Шовковим килимом - трава,
З полону вирвалась вона.
Життя трива!

***

Усе прокинулось зі сну,
Пташки оспівують весну,
Ту пісню вітер понесе,
І спів їх прихисток знайде
В пухнастих котиках верби.
Вербиченько, прокиньсь, не спи!
Приймай дарунки від весни -
Вбрання ошатне, листя пишне,
Тобі хай буде в нім затишно!
Верба схилилась у поклоні:
- Як тяжко жити у полоні.
Весна нарешті, знову воля,
Нема морозів, з ними й горя,
Нема похмурих днів, 
Тепер життя - зі снів.
Новий світанок забринів
Росою на траві.
які ж бо чарівні
Ці миті весняні!
Ще більш верба стара радіє
І листя ніжне зеленіє,
Гніздечко закрива.
Життя трива!

Людмила Ромен

 Цвіт черемхи

Цвіт черемхи, мов щастя духмяне,
На осонценім лоні весни.

Найпрекрасніша мить! Не мини!

Цвіт черемхи, мов щастя духмяне,
У садках білоплінні тумани,
Груші, яблуні, вишні хмільні!
Цвіт черемхи, мов щастя духмяне, 

На осонценім лоні весни.

Серед цієї музики беріз!

 Серед цієї музики прозорої беріз
Знайду тебе,
            мій невблаганний і жорстокий,
І кину день до ніг,
                            від розпачу глибокий.
Ти запалив над ним гаряче люстро сліз.
Холодний погляд –
                   гостре лезо: ось душі поріз.
Навіщо ти манив?
                      Візьми ж сей камінь-докір.
Серед цієї музики прозорої беріз
Знайду тебе,
               мій невблаганний і жорстокий.
Я зачаклую Слово!
                          Чатуватиму!
                                              Я – скрізь!
Мов кара, ти мені і карма,
                                            і навроки.
Лишу, мов вітер,
                          тінь свою зеленооку.
Куди б не йшов, не їхав ти –
                                 на мить хоч зупинись

Серед цієї музики прозорої беріз.

Зі збірки «Живиця» (2021) 

 

Ольга Рубан

Весняні мотиви

В зеленім гаї погуляю,
Квіток матусі назбираю, Бо вже весни пора настала,
Пташина в небі заспівала,
Мелодію веде струмок.
Зроби весні назустріч крок.
Пройди знайомими стежками,
Помрій під музику весняну,
Зустрінь весну - красу врочисто,
Смакуй повітря її чисте.
Згадай, що в нашій Україні -
Простори серцю любі, милі.
Спрямуй ходу свою туди,
Де є незвідані світи!